- лижник
- —————————————————————————————ли́жникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
лижник — а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. || Боєць, засобом пересування якого є лижі … Український тлумачний словник
лижник — ника, ч. Св. Килим на ліжко, з довгої овечої вовни … Словник лемківскої говірки
лижвар — лижвя/р, а/, ч., діал. Те саме, що лижник … Український тлумачний словник
лижний — а, е. 1) Стос. до лиж. || Признач. для ходіння на лижах. ||Пов язаний з ходінням на лижах. 2) Який складається з лижників … Український тлумачний словник
лижниця — і. Жін. до лижник … Український тлумачний словник
фінішер — а, ч. 1) Машина для ущільнення та обробки цементно бетонного покриття дороги, аеродрому тощо. 2) Той, хто подає сигнал на льотному полі про закінчення польоту. 3) Спортсмен (лижник, велосипедист), спеціально підготовлений для найкращого… … Український тлумачний словник
фінський — а, е. Прикм. до фіни й Фінляндія. || Такий, як у фінів. •• Фі/нська мо/ва мова фінів; належить до прибалтійсько фінської групи фінно угорських мов. Фі/нська ша/пка кругла плеската шапка з хутряною околицею, що опускається на вуха й шию. Фі/нський … Український тлумачний словник
нартяр — тяря, ч. Пр. Лижник; спортсмен, який займається їздою на лижах … Словник лемківскої говірки